13 фраз, які необхідно уникати кожному вчителеві
Коли він був вчителем, то інколи казав своїм учням таке, про що потім шкодував. Також спостерігав, як інші вчителі говорили речі, про які потім жаліли. Нещодавно спитав своїх студентів-магістрів (які працюють вчителями), чи вони говорили учням таке, про що згодом шкодували. Почувши відповіді студентів, а також поговоривши з учнями шкіл про слова з уст вчителів, які їх зачіпають, створив список фраз, які ніколи не варто вживати.
Вирішив поділитись з Вами скороченим списком з 13-ти пунктів. Декотрі з цих фраз відображають бажання вчителя завжди все контролювати, деякі стосуються мотивації, а інші – вміння управляти класом. Усі є наслідком затаєної злості або роздратування вчителя. Спробуймо вилучити ці фрази з нашого вжитку.
1.«У тебе ж є потенціал, чому ти його не використовуєш?»
Так ремарка зачіпає учнів до глибини душі, і, якщо деякі з них приймуть її як виклик та краще старатимуться, інші – зовсім втратять мотивацію. Рекомендую більш мотиваційне формулювання: «Як мені допомогти тобі повністю розкрити свій потенціал?»
2.«Ти мене розчарував(-ла)»
Звісно, деколи нас розчаровують вчинки наших учнів. І про це потрібно говорити. Проте, важливим є те, як про це говорити. Проблемою у фразі «Ти мене розчарував(-ла)» є те, що вона апелює до минулого. Натомість, запропонуйте дитині поглянути на майбутнє. До прикладу, «Як ти вважаєш, яке рішення/реакція/поведінка буде кращим, якщо подібна ситуація повториться?»
3.«Що ти сказав(-ла)?»
Це питання може вирватись у вчителя по завершенні особистої розмови з дитиною у відповідь на нерозбірливе бурмотіння учня. «Що ти сказа(ла)?» стане запрошенням у суперечку. Чи Вам дійсно необхідно знати, що саме дитина пробурмотіла? Деколи краще проігнорувати цей приглушений коментар. Не обов’язково за Вами мусить бути останнє слово.
4. «Якщо я зроблю виключення для тебе, то всім так захочеться»
Ел Мендлер (Al Mendler) та я у нашій книзі “Диспипліна без приниження” (“Discipline With Dignity”) відстоює переконання, що справедливі правила не є однаковими для всіх. Ви не можете ставитись до всіх однаково та вважати себе справедливим. Кожен учень є різним, і тому різні підходи працюють з різними дітьми. А тим більше, що ніхто не хоче, щоб його вважали вискочкою. Кращим формулюванням буде «Я не впевнений(а), що можу це зробити (дозволити і т.д.), проте, я постараюсь врахувати твої побажання».
5.«Це суперечить правилам»
Правила впливають на поведінку. Людина обирає ту чи іншу лінію поведінки, щоб вирішити проблему. Деякі з варіантів поведінки можуть бути в рамках правил. Спробуйте казати «Подумаймо, чи є спосіб врахувати твої потреби/побажання в межах правил».
6.«Твій брат (сестра) був(-ла) кращим, ніж ти»
Ніколи не порівнюйте братів чи сестер, ні у позитивному, ні у негативному сенсі. Такі порівняння є двома сторонами однієї монети і вони приведуть лише до проблем. Мої онуки питають: «А кого з нас ти любиш найбільше?» Уявіть собі, що я дам відповідь на це запитання.
7.«Подивіться, Олег вже сидить»
Це відверта маніпуляція з метою втихомирення класу. Використовуючи різного роду маніпуляції. Ви вчите своїх учнів, що ці маніпуляції працюють і з їх допомогою можна добиватись бажаного в житті. Краще сказати прямо: «Клас, прошу сісти». До того ж, будь-який учень, виставлений Вами напоказ буде Вас зневажати та, як наслідок, закриється від Вас. Я також використовував такий метод і з впевненістю можу сказати, що недоліків є набагато більше ніж переваг.
8.«Ти ніколи нічого не досягнеш».
Це не лише дуже образлива фраза, але й неправдива. Коли я був малим, мені неодноразово казали, що я ніколи не стану вчителем. Скільки успішних людей чули таке в свою сторону? Скільком з вас таке казали?
9.«Ти за кого себе маєш?»
Чи Ви справді хочете почути відповідь на це питання, чи ставите його, щоб дати сигнал – «ти не такий важливий як я!»? Така фраза є зарозумілою та буде сприйнята з опором.
10.«Ти коли-небудь припиниш говорити?»
Це дуже зверхній спосіб попросити учня перестати говорити. Ніколи не вживайте фраз, що починаються з «Ти коли-небуть______?» (напр. «слухатимеш мене», «виконуватимеш домашнє завдання», «заспокоїшся»). Уникайте сарказму, там прямо кажіть, що відчуваєте.
11. «Я зараз зайнятий(-а)»
Не варто так грубо обривати учня, коли Ви йому потрібні. Краще використати фразу: «Я зараз досить зайнятий(-а), але ти для мене дуже важливий(-а). Якщо твоє прохання не термінове, спробуймо домовитись на інший час. Мені справді цікаво почути, що тебе тривожить (або «про що ти думаєш», «про що хочеш поговорити»)» Таким чином Ви покажете, що вам не байдуже.
12.«Ніхто не йде на перерву (додому), поки ______ не визнає ______»
Колективне покарання не найкраща ідея. Є багато причин, чому варто уникати колективного покарання, проте найважливішою є така: якщо ми хочемо навчити дітей брати відповідальність, за свої вчинки, то їм необхідно чітко розуміти наслідки своєї поведінки. Якщо діти покарані за те, чого не робили, вони сприймають світ як несправедливе місце, де наслідки не залежать від поведінки. А це не те, що ми б хотіли нашим учням донести.
13.«Що з тобою не так?»
Це питання насправді означає, що дитина «дефективна» чи недосконала. Проте, ми всі недосконалі, тому таке питання задумувалось як приниження. Що ж Ви очікуєте почути у відповідь? «Мої батьки мене ненавидять»? Багато спеціалістів кажуть, що кожен з нас є найкращою версією себе. Кращим виходом буде сказати: «Я бачу, що у тебе є проблема. Спробуймо разом шукати вирішення».
Вчителя можна зрозуміти, коли він/вона говорить якусь з вище перелічених фраз двічі-тричі протягом року через втрату над собою контролю чи роздратування. Такий рідкісний емоційний випад не змінить ставлення більшості учнів до вчителя, якого вони поважають та люблять. Проте, якщо довіру не було досягнуто, учням складно пробачити несправедливі приниження та звинувачення. З іншого боку, ми можемо сказати щось приємне чи нейтральне, що сприйметься як образа. Таких випадків не уникнути. Проте, ми можемо припинити навмисно говорити образливі речі.
Автор Андрей Кущенко