Батьки vs Вчитель: причина конфліктів і нерозуміння
«Мій син — самий розумний, а вчитель цього не бачить», «батьки взагалі не приділяють уваги дітям» — подібні заяви чув кожен із нас. Чому так складно знайти спільну мову? І реально педагогам і батькам спілкуватися нормально, без взаємних докорів? Будемо розбиратися.
Причини конфлікту між вчителем і батьками
З'ясуємо, звідки у нерозуміння ростуть ноги. Найчастіше причиною невдоволення учителем стають:
Погані методи навчання. «Мій все сам сидить вчить, знаходить, передплачує і читає. Чим взагалі вчителька в школі займається?» — погодьтеся, монолог дуже популярний.
Батькам складно зрозуміти, які вимоги Міністерства освіти, структура уроку і навчальний план зараз актуальні. А ось покритикувати завжди будь ласка. Та й у присутності дитини.
Особиста неприязнь. «Зарозуміла вискочка. Ніс від мене верне. А ще вчителька!». Педагог не в силах догодити кожному.
Він теж людина зі своїми сильними і слабкими сторонами, особливостями у спілкуванні, які не завжди відповідають індивідуальним поглядам кожного з батьків.
Несправедлива оцінка. «Я ж бачила: вчила донька всю ніч перед контрольною, і знову 2? За що? Хто з дітей більше чим вона займається?! Несправедливо».
Батько не може об'єктивно оцінити підготовку свого чада. Це по-перше. А по-друге, ви впевнені, що він/вона дійсно все написав чи вивчив?
Але не тільки батьки висловлюють претензії до класних керівників або предметників. Нерідко і вчителі скаржаться на батьків. Лідери у списку скарг:
Недбале виконання батьківський обов'язків. Немає спортивної форми, дитина педагогічно запущена, неохайна, погано виглядає.
Завищені очікування від педагога. За 45 хвилин уроку учитель фізично не може пояснювати матеріал тільки вашій дитині, запитувати лише його. У класі ж ще є діти з різним рівнем підготовки, здібностями і бажанням вчитися. Це нереально важко пояснити батькам.
Порада батькам: Бажаєте індивідуального підходу, всепоглинаючого уваги всі 45 хвилин і детального розжовування теми вашому чаду? Найміть репетитора.
Способи розв'язання конфлікту з батьками учня
Якщо ситуація напружена до межі, і напруження пристрастей не уникнути, то:
Погляньте на все тверезо. Визнайте власні помилки, прийміть бік іншого.
Обговоріть ситуацію. Нехай у відкритому діалозі батько і вчитель висловлять все, що хвилює або турбує. Часто в розмові з'ясовується, що проблема надумана чи вирішується просто.
Після вирішення конфлікту зробіть висновки. Класичне: «хто винен» і «що робити» тут дуже до речі.
Пам'ятка вчителю на випадок конфлікту з батьками
Щоб не допустити конфліктних ситуацій, пам'ятайте:
Попередити легше, ніж вирішити спір. При складній ситуації, не ховайте голову в пісок, а спокійно поговоріть з батьком.
Емоції на замок. Так, ви жива людина. Але на роботі, перш за все, — вчитель. Тому контролюйте негатив і притримайте мову в конфліктних ситуаціях. Це не означає не захищати свої інтереси. Просто пам'ятайте про почуття гідності і такті.
Не маніпулюйте учнями та батьками. Розмов типу: «Якщо ви підете на світову, то я поставлю «10» за семестр» не місце.
Не залучайте інших дітей. Не ганьбіть учня, з батьками якого у вас виник конфлікт. Добра це точно не принесе, а судового провадження — цілком.
Не прогинайтеся, не ламайте людей під себе. Точка зору учня і його батьків має право на життя незалежно від вашої думки.
Оцінюйте знання об'єктивно. Звертайте увагу на те, скільки учень витратив часу і старань, наскільки якісно готується.
Не зловживайте положенням. У вас соціально-психологічний статус вище, але це не дає права принижувати учня, ображати його, його батьків або інших учасників конфлікту, влаштовувати розправу над неугодними.
Кажуть, що хороша людина і хороший спеціаліст — різні поняття. Але не в педагогіці. Тому бажаємо вам не розгубити людяність, витримку та почуття гумору в будь-яких розмовах з батьками і їх дітьми.
